кабанник
каба́нник
іменник чоловічого роду, істота
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кабанник — -а, ч., заст. Той, хто торгує свинями. || Той, хто ріже свиней. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кабанник — Каба́нник, -ка; -нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кабанник — КАБА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто торгує свинями; // Той, хто ріже свиней. Тупі рила [кабанів] сонно дивились на трупи своїх братів, уже осмалених, голих, безладно навалених кабанником на візок (Коцюб., II, 1955, 361). Словник української мови в 11 томах
- кабанник — Кабанник, -ка м. 1) Торгующій свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, рѣжущій свиней. Словник української мови Грінченка