кабанник
Кабанник, -ка
м.
1) Торгующій свиньями. Подольск. г.
2) Свинобой, рѣжущій свиней.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кабанник — каба́нник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- кабанник — -а, ч., заст. Той, хто торгує свинями. || Той, хто ріже свиней. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кабанник — Каба́нник, -ка; -нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кабанник — КАБА́ННИК, а, ч., заст. Той, хто торгує свинями; // Той, хто ріже свиней. Тупі рила [кабанів] сонно дивились на трупи своїх братів, уже осмалених, голих, безладно навалених кабанником на візок (Коцюб., II, 1955, 361). Словник української мови в 11 томах