1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

кагла

Кагла́, -ли́, -лі́; ка́гли, кагл

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кагла — ка́гла́ іменник жіночого роду отвір у димоході Орфографічний словник української мови
  2. кагла — кагли, ж. Отвір у димоході (до стелі), якого затуляють для збереження тепла тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кагла — КА́ГЛА́, ка́гли́, ж. Отвір у димоході (до стелі), який затуляють для збереження тепла тощо. Позакурювали, хто курив, і присіли до грубки, відіткавши каглу, аби, знаєте, диму на хаті не було (Свидн. Словник української мови в 11 томах
  4. кагла — Кагла, -ли ж. Отверстіе дымовой трубы, закрывающееся для удержанія теплоты. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила. Ном. № 9165. Шух. І. 96. Словник української мови Грінченка