1. Словник української мови Грінченка

кагла

Кагла, -ли

ж. Отверстіе дымовой трубы, закрывающееся для удержанія теплоты. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила. Ном. № 9165. Шух. І. 96.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кагла — ка́гла́ іменник жіночого роду отвір у димоході Орфографічний словник української мови
  2. кагла — кагли, ж. Отвір у димоході (до стелі), якого затуляють для збереження тепла тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кагла — Кагла́, -ли́, -лі́; ка́гли, кагл Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кагла — КА́ГЛА́, ка́гли́, ж. Отвір у димоході (до стелі), який затуляють для збереження тепла тощо. Позакурювали, хто курив, і присіли до грубки, відіткавши каглу, аби, знаєте, диму на хаті не було (Свидн. Словник української мови в 11 томах