калавурити

Калаву́рити, -ву́рю, -ву́риш, -рять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калавурити — Калавурити, -рю, -риш гл. Заимств. изъ русск. яз. Караулить. Оце за ким ходимо, калавуримо. ЗОЮР. 1. 78. Словник української мови Грінченка