1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

калатало

Калата́ло, -ла, -лу; -та́ла, -та́л

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калатало — калата́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. калатало — I (оповісна дошка), било, бияк, довбенька, довбешка, калатайло, калаталка, калатало, калатачка, калаташка, клепало, клепачка, колотівка, серце (у дзвона), стукалка, стукало, стукачка, язик (у дзвона) II див. брязкальце; дзвін; калатало Словник синонімів Вусика
  3. калатало — -а, с., заст. Дерев'яний прилад, яким стукає нічний вартовий або якого прив'язують на шию тваринам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. калатало — КАЛАТА́ЛО, а, с. Дерев’яний прилад, яким стукає нічний вартовий або який прив’язують на шию тваринам. Десь далеко стукає калатало нічного сторожа (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. калатало — Калатало, -ла с. = калатайло. Словник української мови Грінченка