1. Словник української мови Грінченка

калатало

Калатало, -ла

с. = калатайло.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калатало — калата́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. калатало — I (оповісна дошка), било, бияк, довбенька, довбешка, калатайло, калаталка, калатало, калатачка, калаташка, клепало, клепачка, колотівка, серце (у дзвона), стукалка, стукало, стукачка, язик (у дзвона) II див. брязкальце; дзвін; калатало Словник синонімів Вусика
  3. калатало — -а, с., заст. Дерев'яний прилад, яким стукає нічний вартовий або якого прив'язують на шию тваринам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. калатало — Калата́ло, -ла, -лу; -та́ла, -та́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. калатало — КАЛАТА́ЛО, а, с. Дерев’яний прилад, яким стукає нічний вартовий або який прив’язують на шию тваринам. Десь далеко стукає калатало нічного сторожа (Коцюб. Словник української мови в 11 томах