канонізований
Канонізо́ваний, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- канонізований — канонізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- канонізований — -а, -е, церк., книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до канонізувати. || канонізовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- канонізований — КАНОНІЗО́ВАНИЙ, а, е, церк., книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до канонізува́ти. Словник української мови в 11 томах