1. Великий тлумачний словник сучасної мови

канонізований

канонізо́ваний

-а, -е, церк., книжн.

Дієприкм. пас. мин. ч. до канонізувати.

|| канонізовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канонізований — канонізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. канонізований — Канонізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. канонізований — КАНОНІЗО́ВАНИЙ, а, е, церк., книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до канонізува́ти. Словник української мови в 11 томах