канути

Значення в інших словниках

1. канути — ка́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. канути — див. зникати Словник синонімів Вусика
3. канути — -ну, -неш, нар.-поет. 1》 док. Пірнути, зануритися куди-небудь, у що-небудь. 2》 перен. Зникнути. Канути в [Лету] забуття — забутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. канути — ка́нути в Ле́ту. Зникнути безслідно. І знову ім’я талановитого публіциста Василя Чечв’янського .. кануло в Лету (З журналу). ка́нути у бе́звість (у небуття́, у ві́чність). Зникнути назавжди, безповоротно. Фразеологічний словник української мови
5. канути — КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИ підсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИ підсил., КА́НУТИ розм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИ підсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИ діал., ЦЯПОТІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
6. канути — КА́НУТИ, ну, неш, нар.-поет. 1. док. Пірнути, зануритися куди-небудь, у що-небудь. Втоплю свою недоленьку, Русалкою стану, Пошукаю в чорних хвилях, На дно моря кану (Шевч. Словник української мови в 11 томах
7. канути — Канути, -ну, -неш гл. 1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Гол. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні? Шевч. 403. 2) Исчезать. Словник української мови Грінченка