1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

кло

Кло, кла, клу = і́кло

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кло — кла, с., зах. 1》 Ребро, грань предмета. 2》 Ікло кабана. 3》 Пагін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кло — Кло, кла с. 1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе. Шух. І. 249. 2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла. Желех. Вх. Лем. 425. 3) Ростокъ. Цибуля пущат кла. Вх. Лем. 425. Словник української мови Грінченка