коб

Значення в інших словниках

1. коб — Коли б [VI] Коб, ко́бель: — корзина, кошель [9] Словник з творів Івана Франка
2. коб — коб сполучник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
3. коб — коби, діал. 1》 спол. Якби, коли б (див. коли II 2)). 2》 спол. Аби (у 1 знач.), тільки б. 3》 у знач. част. Коли б (див. коли I 4)), хоч би. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коб — КОБ¹, КОБИ́, спол., діал. 1. Якби, коли б (див. коли́² 2). Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, Я ж би тую Україну кругом облітала (П. Чубинський); Славко не мав відваги сам іти до Варвари. Словник української мови у 20 томах
5. коб — КОБ, КОБИ́, діал. 1. спол. Якби, коли б ( див. коли² 2). Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, Я ж би тую Україну кругом облітала (Чуб., V, 1874, 5); Ой, пішла б я на музики, Коб дав батько п’ятака (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
6. коб — Коб и коби́ сз. 1) Если-бы, когда-бы. Коб хліб та одежа, то їв би лежа. Ном. Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5. 2) Какъ. Сухий марець, мокрий май, — буде жито коби гай. Ном. № 446. 3) Какъ-бы. Словник української мови Грінченка