кокетувати

Кокетува́ти, -ту́ю, -ту́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кокетувати — кокетува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кокетувати — Строїти фіґлі-миглі <�вихиляси та викрутаси>, дженджуритися; (чим) ХИЗУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. кокетувати — див. залицятися Словник синонімів Вусика
  4. кокетувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Своєю поведінкою, манерами, одягом неприховано намагатися сподобатися кому-небудь, зацікавити когось собою. 2》 чим, перен. Виставляти що-небудь напоказ; хизуватися чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кокетувати — КОКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Своєю поведінкою, манерами чи одягом неприховано намагатися сподобатися кому-небудь, зацікавити когось собою. Панни кокетували, спідлоба поглядали на велику гарну постать Прушинського й все зачіпали його (І. Словник української мови у 20 томах
  6. кокетувати — КОКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Своєю поведінкою, манерами, одягом неприховане намагатися сподобатися кому-небудь, зацікавити когось собою. Панни кокетували, спідлоба поглядали на велику гарну постать Прушинського й все зачіпали його (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах