1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

комизитися

Комизи́тися, -жу́ся, -зи́шся, -зя́ться

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комизитися — комизи́тися дієслово недоконаного виду вередувати розм. Орфографічний словник української мови
  2. комизитися — Упиратися, опинатися, пручатися, норовйтися, жм. огурятися; Р. ВЕРЕДУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. комизитися — див. вередувати; перечити; чванитися Словник синонімів Вусика
  4. комизитися — -ижуся, -изишся, недок., розм. Те саме, що вередувати; капризувати. || Виявляти впертість; упиратися; норовитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. комизитися — КОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, недок., розм. Те саме, що вередува́ти; капризувати. – Та ну-бо, вбирайся швидше! Ще й комизиться!.. – говорив дід, бо його вже брала нетерплячка (І. Словник української мови у 20 томах
  6. комизитися — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. комизитися — КОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, недок., розм. Те саме, що вередува́ти; капризувати. — Та ну-бо, вбирайся швидше! Ще й комизиться!.. — говорив дід, бо його вже брала нетерплячка (Н.-Лев., IV, 1956, 203); // Виявляти впертість; упиратися; норовитися. Словник української мови в 11 томах
  8. комизитися — Комизитися, -зюся, -зишся гл. Капризничать, упрямиться. Коли б вона та не бісилась, замовкла і не комизилась. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка