конспірувати

Конспірува́ти, -ру́ю, -ру́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конспірувати — конспірува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. конспірувати — див. ховати Словник синонімів Вусика
  3. конспірувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Застосовувати конспірацію щодо кого-, чого-небудь. 2》 неперех., рідко. Те саме, що конспіруватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конспірувати — Змовлюватися, змовлятися, змовитися, позмовлюватися, позмовлятися, затаемничувати, затаемничити, позатаємничувати, стаємничувати, стаємничити, постаємничувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. конспірувати — КОНСПІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що і без прям. дод. Застосовувати конспірацію щодо кого-, чого-небудь. [Цимбаловський:] О, а панове тут конспірують! А там за вами пошукують! (І. Словник української мови у 20 томах
  6. конспірувати — конспірува́ти (від лат. conspiro – таємно домовляюсь) здійснювати конспірацію, вести таємну підпільну роботу. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. конспірувати — КОНСПІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Застосовувати конспірацію щодо кого-, чого-небудь. Конспірувати роботу організації. 2. неперех., рідко. Те саме, що конспірува́тися. — Здоров був! — промовив Хома з серцем і озирнувся, якось немов затурбований. Словник української мови в 11 томах