конспірувати

Значення в інших словниках

1. конспірувати — конспірува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. конспірувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Застосовувати конспірацію щодо кого-, чого-небудь. 2》 неперех., рідко. Те саме, що конспіруватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конспірувати — Змовлюватися, змовлятися, змовитися, позмовлюватися, позмовлятися, затаемничувати, затаемничити, позатаємничувати, стаємничувати, стаємничити, постаємничувати Словник чужослів Павло Штепа
4. конспірувати — КОНСПІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що і без прям. дод. Застосовувати конспірацію щодо кого-, чого-небудь. [Цимбаловський:] О, а панове тут конспірують! А там за вами пошукують! (І. Словник української мови у 20 томах
5. конспірувати — конспірува́ти (від лат. conspiro – таємно домовляюсь) здійснювати конспірацію, вести таємну підпільну роботу. Словник іншомовних слів Мельничука
6. конспірувати — Конспірува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. конспірувати — КОНСПІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Застосовувати конспірацію щодо кого-, чого-небудь. Конспірувати роботу організації. 2. неперех., рідко. Те саме, що конспірува́тися. — Здоров був! — промовив Хома з серцем і озирнувся, якось немов затурбований. Словник української мови в 11 томах