кооперування

Значення в інших словниках

1. кооперування — кооперува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. кооперування — КООПЕРУВАННЯ – КООПЕРАЦІЯ – КООПЕРАТИВ Кооперування. Дія – об’єднання на засадах співробітництва, залучення для участі в кооперації: кооперування виробництва, кооперування споживачів, кооперування наукових установ із заводами. Кооперація, -ї, ор. -єю. Літературне слововживання
3. кооперування — -я, с. Дія за знач. кооперувати й кооперуватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кооперування — КООПЕРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кооперува́ти 1 й кооперува́тися 1. – Особливо відзначилося село Сокільче, – казав він. – От де йде кооперування! (Д. Словник української мови у 20 томах
5. кооперування — КООПЕРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кооперува́ти й кооперува́тися 1. В процесі економічного і науково-технічного співробітництва країн соціалізму, координації їх народно-господарських планів... Словник української мови в 11 томах
6. кооперування — рос. кооперирование встановлення довгострокових виробничих зв'язків між підприємствами, кожне з яких спеціалізується на виробництві окремих частин єдиного виробу (предмета). Eкономічна енциклопедія