кооперування
КООПЕРУВАННЯ – КООПЕРАЦІЯ – КООПЕРАТИВ
Кооперування. Дія – об’єднання на засадах співробітництва, залучення для участі в кооперації: кооперування виробництва, кооперування споживачів, кооперування наукових установ із заводами.
Кооперація, -ї, ор. -єю. Співробітництво, добровільні об’єднання людей для спільної господарської чи торговельної діяльності тощо: виробнича кооперація, житлово-будівельна кооперація, споживча кооперація.
Кооператив, -у. Виробниче, торговельне об’єднання; кооперативна крамниця: сільськогосподарський кооператив, шкільний кооператив.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кооперування — кооперува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кооперування — -я, с. Дія за знач. кооперувати й кооперуватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кооперування — КООПЕРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кооперува́ти 1 й кооперува́тися 1. – Особливо відзначилося село Сокільче, – казав він. – От де йде кооперування! (Д. Словник української мови у 20 томах
- кооперування — Кооперува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кооперування — КООПЕРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кооперува́ти й кооперува́тися 1. В процесі економічного і науково-технічного співробітництва країн соціалізму, координації їх народно-господарських планів... Словник української мови в 11 томах
- кооперування — рос. кооперирование встановлення довгострокових виробничих зв'язків між підприємствами, кожне з яких спеціалізується на виробництві окремих частин єдиного виробу (предмета). Eкономічна енциклопедія