коєць

Значення в інших словниках

1. коєць — ко́єць іменник чоловічого роду клітка для курей діал. Орфографічний словник української мови
2. коєць — койця, ч., діал. Клітка для курей. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коєць — КО́ЄЦЬ, ко́йця, ч., діал. Клітка для птахів, кролів і т. ін. Йдучи ж працювати в садок чи в город, брав [чернець] із собою коєць і привішував його поміж галузками дерев у затінку й біля квітучих рослин, – і соловей веселив старого своїми чудовими співами (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах
4. коєць — КУРНИ́К (приміщення для курей), КУРЯ́ТНИК, КО́ЄЦЬ діал. До Романової жінки минулої ночі лисиця в курник добивалась (О. Донченко); Стають дядьки звечора з ґирлиґами на причілку і годинами ждуть, доки звір наблизиться, пробираючись до кошари чи до курятника (О. Гончар). Словник синонімів української мови
5. коєць — КО́ЄЦЬ, ко́йця, ч., діал. Клітка для курей. Словник української мови в 11 томах
6. коєць — Ко́єць, ко́йця м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой. ЗЮЗО. І. 288. Словник української мови Грінченка