1. Орфографічний словник української мови

коєць

ко́єць

іменник чоловічого роду

клітка для курей

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коєць — койця, ч., діал. Клітка для курей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коєць — КО́ЄЦЬ, ко́йця, ч., діал. Клітка для птахів, кролів і т. ін. Йдучи ж працювати в садок чи в город, брав [чернець] із собою коєць і привішував його поміж галузками дерев у затінку й біля квітучих рослин, – і соловей веселив старого своїми чудовими співами (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах
  3. коєць — КУРНИ́К (приміщення для курей), КУРЯ́ТНИК, КО́ЄЦЬ діал. До Романової жінки минулої ночі лисиця в курник добивалась (О. Донченко); Стають дядьки звечора з ґирлиґами на причілку і годинами ждуть, доки звір наблизиться, пробираючись до кошари чи до курятника (О. Гончар). Словник синонімів української мови
  4. коєць — Ко́єць, ко́йця, в -ці; ко́йці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. коєць — КО́ЄЦЬ, ко́йця, ч., діал. Клітка для курей. Словник української мови в 11 томах
  6. коєць — Ко́єць, ко́йця м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой. ЗЮЗО. І. 288. Словник української мови Грінченка