кривий

Значення в інших словниках

1. кривий — (спрямований криво) нерівний, викривлений, (в багатьох місцях) покручений, (з хворими ногами) кульгавий. Словник синонімів Полюги
2. кривий — криви́й прикметник Орфографічний словник української мови
3. кривий — Не прямий, вигнутий, покручений; (несиметричний) перекошений, викривлений, кривобокий; (усміх) нещирий; (- люстро) облудний; (погляд) підозрілий, неприязний; (- слово) пекучий, кривдний, неправдивий; (шлях життя) хибний, помилковий, неправильний... Словник синонімів Караванського
4. кривий — I (про речі) вигнутий, викривлений, вігнутий, гачкуватий, гнутий, гнутий-перегнутий, горбатий, горбастий, гудзуватий, дугоподібний, загнутий, закамаркуватий, закарлючений, закривлений, зигзагоподібний, зигзагуватий, зігнутий, кандзюбистий... Словник синонімів Вусика
5. кривий — [криевий] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
6. кривий — -а, -е. 1》 Непрямий, вигнутий, покручений. 2》 у знач. ім. крива, -вої, ж., мат. Непряма лінія. 3》 у знач. ім. крива, -вої, ж. Лінія, якою графічно зображують співвідношення кількісних показників якого-небудь процесу. Крива збуту ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. кривий — КРИВИ́Й, а́, е́. 1. Розміщений не по прямій лінії. Блискають шаблі, миготять криві турецькі ятагани (І. Нечуй-Левицький); Вiн вийняв з пiхов криву гостру шаблюку та й лиснув нею перед очима у дiвчини (Б. Словник української мови у 20 томах
8. кривий — криви́й : ◊ диви́тися криви́м оком → око ◊ криви́й чорт найгірший → чорт Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. кривий — Кривий кривого не напростує. Лукавий лукавого не направить. Кривий простого не здогонить. Лихий з добрим не рівня. Чув глухий, що казав німий, що бачив сліпий, як тікав кривий. Глум з брехуна. Що криве виросло, того не напростуєш. Природи не зміниш. Приповідки або українсько-народня філософія
10. кривий — криве́ сло́во. Висловлена в грубій образа. (Маруся:) Ні одного кривого слова я від нього не чула; за що ж би я мала на нього злобу? (М. Старицький). криви́й по́гляд. Підозра, неприязнь. На криві погляди він волів не зважати (С. Журахович). Фразеологічний словник української мови
11. кривий — КРИВИ́Й прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), НЕРІ́ВНИЙ, КО́СИЙ, ВИ́КРИВЛЕНИЙ (який став нерівним); ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (асиметричний); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм. (скривлений у багатьох місцях). У чорній було вогко і темно. Словник синонімів української мови
12. кривий — КРИВИ́Й, а́, е́. 1. Непрямий, вигнутий, покручений. Блискають шаблі, миготять криві турецькі ятагани (Н.-Лев., III, 1956, 307); Криві стежки вились по каменистій спадині (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
13. кривий — Криви́й, -а́, -е́ 1) Кривой, искривленный. Кум красно говорить, але кривий писок має. Ном. № 2982. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. 2) Хромой. Усім подав вечеряти, а одному старому кривому вовкові нічого було дати. Чуб. І. 51. Словник української мови Грінченка