кривий

КРИВИ́Й, а́, е́.

1. Розміщений не по прямій лінії.

Блискають шаблі, миготять криві турецькі ятагани (І. Нечуй-Левицький);

Вiн вийняв з пiхов криву гостру шаблюку та й лиснув нею перед очима у дiвчини (Б. Грінченко);

Криві стежки вились по каменистій спадині (М. Коцюбинський);

Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко);

Довгі дворучні мечі, трофейні сарацинські ятагани і криві шаблі,.. тяжкі арбалети,.. темні шоломи із залишками обірваного павиного пір'я стояли перед нами (Д. Білий).

2. у знач. ім. крива́, во́ї, ж. Непряма лінія.

[Андреа:] Коли наражаєшся на перепони, то найкоротшою відстанню між двома точками буде крива (В. Стус, пер. з тв. Б. Брехта);

Рівняння кривої можна задавати в параметричній формі (з наук. літ.);

Курвіметри використовують для вимірювання довжини кривих ліній на картах та кресленнях (з навч. літ.).

3. у знач. ім. крива́, во́ї, ж. Лінія, якою графічно зображують співвідношення кількісних показників якого-небудь процесу.

Чи не перебільшили учені криву фізичної і економічної деградації села? (М. Стельмах);

Криві середньодобових температур екстраполювали на графіки концентрації пилку деревних рослин (з наук. літ.);

Епідемічна крива йшла на спад (із журн.).

4. Який характеризується несиметричністю; перекошений, викривлений.

Глянув же я на себе в дзеркало, так батечки! .. і рот кривий, і щоки позападали (О. Стороженко);

Криві ворота .. неприязно кинулись у вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру... (Панас Мирний);

Я ж такий сумний і ніяковий, і у мене каблуки криві (В. Сосюра);

Гусак сквапно задрiботiв куценькими, кривими ногами (Б. Антоненко-Давидович);

На її обличчі намальована якась крива дурнувата посмішка (С. Андрухович).

5. Який має одну ногу пошкоджену або коротшу від другої; кульгавий.

В жалю, в сльозах і гіркім смутку Богиня [Венера] сіла в просту будку, На передку сів Купідон; Кобила їх везе кривая (І. Котляревський);

За ним [хлопчиною] щосили гнав старий, кривий на одну ногу садівник (І. Франко);

Кривий швець приволік дволемішний плуг (П. Панч);

// у знач. ім. криви́й, во́го, ч.; крива́, во́ї, ж. Той (та), що має одну ногу пошкоджену або коротшу від другої.

– А де ваш кривий бiгає? – Лука? До ставу повiявся, по лепеху... (Є. Гуцало).

6. перен., розм. Те саме, що хи́бний; неправильний (у 2 знач.), помилковий.

Згадаймо, браття, кождий крок кривий, всі помилки, що важко промайнули (І. Франко);

Маркушевському тяжко давалося життя. На кривих манівцях, якими рясніли сорок п'ять прожитих ним років, йому траплялося всього: і удач, і зривів, і раптових поворотів (Ю. Бедзик);

Ми лишилися там. Наші долі криві, як дорога на Пістинь (І. Андрусяк).

Криве́ дзе́ркало див. дзе́ркало;

Криви́й та́не́ць див. та́не́ць.

◇ Диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком) <�Погляда́ти криви́м о́ком > див. диви́тися;

Завести́ (потягти́) на криву́ сте́жку див. заво́дити¹;

Крива́ у́смі́шка (у́сміх) див. у́смі́шка;

Криве́ сло́во див. сло́во;

(1) Криви́й на одне́ о́ко – сліпий на одне око; одноокий.

За ним їхали Мартин з своїм братом, кривим на одне око (П. Панч);

У краєзнавчому музеї вивішено портрет легендарного першопоселенця – кривого на одне око козака на прізвисько Ріг, що дав притулок чумакам, які й прозвали цю місцевість Кривим Рогом (із журн.).