1. Словник української мови Грінченка

кривий

Криви́й, -а́, -е́

1) Кривой, искривленный. Кум красно говорить, але кривий писок має. Ном. № 2982. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216.

2) Хромой. Усім подав вечеряти, а одному старому кривому вовкові нічого було дати. Чуб. І. 51.

3) Ложный, неправый. В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривее. K. Іов. 15.

4) криве слово. Противорѣчіе кому. Так уже її поважали, що, мовляв, і кривого слова боялись. Сим. 229.

5) кривим оком поглядати. Косо смотрѣть. На козацьку Україну кривим оком поглядали. Макс.

6) кривий танець. Весенняя хороводная игра. Чуб. III. 32. О. 1861. XI. Свид. 40.

7) криве зілля. раст. Polygonum bistorta. Шух. І. 22. ум. кривенький, криве́сенький, кривісінький. Така... гарна, тільки трошки кривенька. Рудч. Ск. II. 33. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривий — (спрямований криво) нерівний, викривлений, (в багатьох місцях) покручений, (з хворими ногами) кульгавий. Словник синонімів Полюги
  2. кривий — криви́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. кривий — Не прямий, вигнутий, покручений; (несиметричний) перекошений, викривлений, кривобокий; (усміх) нещирий; (- люстро) облудний; (погляд) підозрілий, неприязний; (- слово) пекучий, кривдний, неправдивий; (шлях життя) хибний, помилковий, неправильний... Словник синонімів Караванського
  4. кривий — I (про речі) вигнутий, викривлений, вігнутий, гачкуватий, гнутий, гнутий-перегнутий, горбатий, горбастий, гудзуватий, дугоподібний, загнутий, закамаркуватий, закарлючений, закривлений, зигзагоподібний, зигзагуватий, зігнутий, кандзюбистий... Словник синонімів Вусика
  5. кривий — [криевий] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. кривий — -а, -е. 1》 Непрямий, вигнутий, покручений. 2》 у знач. ім. крива, -вої, ж., мат. Непряма лінія. 3》 у знач. ім. крива, -вої, ж. Лінія, якою графічно зображують співвідношення кількісних показників якого-небудь процесу. Крива збуту ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. кривий — КРИВИ́Й, а́, е́. 1. Розміщений не по прямій лінії. Блискають шаблі, миготять криві турецькі ятагани (І. Нечуй-Левицький); Вiн вийняв з пiхов криву гостру шаблюку та й лиснув нею перед очима у дiвчини (Б. Словник української мови у 20 томах
  8. кривий — криви́й : ◊ диви́тися криви́м оком → око ◊ криви́й чорт найгірший → чорт Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. кривий — Кривий кривого не напростує. Лукавий лукавого не направить. Кривий простого не здогонить. Лихий з добрим не рівня. Чув глухий, що казав німий, що бачив сліпий, як тікав кривий. Глум з брехуна. Що криве виросло, того не напростуєш. Природи не зміниш. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. кривий — криве́ сло́во. Висловлена в грубій образа. (Маруся:) Ні одного кривого слова я від нього не чула; за що ж би я мала на нього злобу? (М. Старицький). криви́й по́гляд. Підозра, неприязнь. На криві погляди він волів не зважати (С. Журахович). Фразеологічний словник української мови
  11. кривий — КРИВИ́Й прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), НЕРІ́ВНИЙ, КО́СИЙ, ВИ́КРИВЛЕНИЙ (який став нерівним); ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (асиметричний); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм. (скривлений у багатьох місцях). У чорній було вогко і темно. Словник синонімів української мови
  12. кривий — Криви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. кривий — КРИВИ́Й, а́, е́. 1. Непрямий, вигнутий, покручений. Блискають шаблі, миготять криві турецькі ятагани (Н.-Лев., III, 1956, 307); Криві стежки вились по каменистій спадині (Коцюб. Словник української мови в 11 томах