крикливиці

Значення в інших словниках

1. крикливиці — крикли́виці множинний іменник захворювання Орфографічний словник української мови
2. крикливиці — -виць, крикливці, -ів, мн. 1》 Хворобливий стан дитини, коли вона безугавно кричить без сліз. 2》 розм. Нервове (перев. жіноче) захворювання, що характеризується сильним збудженням і супроводжується викриками; істерія (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крикливиці — КРИКЛИ́ВИЦІ, виць, КРИКЛИ́ВЦІ, ів, мн., розм. 1. Хворобливий стан дитини, коли вона безугавно кричить без сліз. – Люде кажуть, що крикливці напали, а сама я не знаю, що воно за недуг. Кричить дитина, як не перерветься (О. Словник української мови у 20 томах
4. крикливиці — ІСТЕРІ́Я (нервово-психічне захворювання), КРИКЛИ́ВИЦІ (КРИКЛИ́ВЦІ) розм. Мати її 6 літ була паралізована і німа, прослабувавши цілий рік на істерію, і з того вмерла (Леся Українка); — Коли я відьма, то нашлю на тебе.. ще й крикливці (І. Нечуй-Левицький) Словник синонімів української мови
5. крикливиці — КРИКЛИ́ВИЦІ, виць, КРИКЛИ́ВЦІ, ів, мн. 1. Хворобливий стан дитини, коли вона безугавно кричить без сліз. Позавчора розказав мені Демид[овський] за крикливиці. Крикливиці — дитяча болість (Мирний, V, 1955, 347); Добре вип’є баба.. Словник української мови в 11 томах