1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

кріпачити

Кріпа́чити, -па́чу, -па́чиш, -па́чать; кріпа́ч, -па́чте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпачити — кріпа́чити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кріпачити — -чу, -чиш, недок., іст., розм. Перебувати в кріпацтві; бути кріпаком, підневільним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кріпачити — КРІПА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., іст., розм. Перебувати в кріпацтві; бути кріпаком, підневільним. – Ти, сину, кріпацтва, мабуть, не застав? – Не застав, бабо. Дід мій кріпачив (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. кріпачити — КРІПА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., іст., розм. Перебувати в кріпацтві; бути кріпаком, підневільним. — Ти, сину, кріпацтва, мабуть, не застав? — Не застав, бабо. Дід мій кріпачив (Ю. Янов., І, 1954, 18). Словник української мови в 11 томах