кування

Значення в інших словниках

1. кування — кува́ння 1 іменник середнього роду обробка металу кува́ння 2 іменник середнього роду про зозулю Орфографічний словник української мови
2. кування — I -я, с. Дія за знач. кувати I. Кування деталей. Кування коней. II -я, с. Дія за знач. кувати II та звуки, утворювані цією дією. Кування зозулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кування — КУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. кува́ти¹. Не чув [Андрій] того кування заліза в залізо, пекельної кузні, що все перекувати хотіла в ніщо (М. Коцюбинський); Прикинув [Іванко] оком – добре залізо, у куванні тягуче (А. Словник української мови у 20 томах
4. кування — Вид пластичної холодної або гарячої обробки металу, надання металевому предметові потрібного вигляду шляхом чавлення ударами молота або тиснення (напр. матрицею); вільне або матричне. Універсальний словник-енциклопедія
5. кування — КУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. кува́ти¹. Не чув [Андрій] того кування заліза в залізо, пекельної кузні, що все перекувати хотіла в ніщо (Коцюб., II, 1955, 91); Прикинув [Іванко] оком — добре залізо, у куванні тягуче (Хижняк... Словник української мови в 11 томах