культурник

Значення в інших словниках

1. культурник — культу́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. культурник — КУЛЬТУ́РНИК, а, ч. 1. Прихильник культурництва. – Треба б нам поговорити про .. національні й просвітні справи, щоб негайно ставать до праці, коли вже нас продражнили “культурниками” (І. Нечуй-Левицький); Молодіж українська [у 80-х роках XIX ст. Словник української мови у 20 томах
3. культурник — КУЛЬТУ́РНИК, а, ч. 1. Прихильник культурництва. — Треба б нам поговорити про.. національні й просвітні справи, щоб негайно ставать до праці, коли вже нас продражнили «культурниками» (Н.-Лев., І, 1956, 621); Молодіж українська [у 80-х роках XIX ст. Словник української мови в 11 томах
4. культурник — Культурник, -ка м. Распространитель культуры; культурный человѣкъ. Забудь навіки путь хижацтва скверний і до сем'ї культурників вертайся. К. ХП. 73. Словник української мови Грінченка