кучері

Значення в інших словниках

1. кучері — ку́чері множинний іменник Орфографічний словник української мови
2. кучері — мн., льокони, р. кудрі; (штучні) буклі; кучерики. Словник синонімів Караванського
3. кучері — див. волосся Словник синонімів Вусика
4. кучері — -ів, мн. (одн. кучер, -я, ч.). 1》 Кучеряве або завите волосся. 2》 Хвостові пера у качура. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кучері — КУ́ЧЕРІ, ів, мн. (одн. ку́чер, я, ч.). 1. Кучеряве або завите волосся. Вернувся з Києва Петрусь Уже Петром і паничем, І кучері аж по плече, і висипався чорний ус (Т. Шевченко); На другий день нам уже обстригли кучері. Ми були вояками (І. Словник української мови у 20 томах
6. кучері — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОС збірн.; ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕР діал. (звич. у чоловіків); КО́СИ (КОСА́) (довге волосся, заплетене й розплетене — звич. Словник синонімів української мови
7. кучері — КУ́ЧЕРІ, ів, мн. (одн. ку́чер, я, ч.). 1. Кучеряве або завите волосся. Вернувся з Києва Петрусь Уже Петром і паничем, І кучері аж по плече, і висипався чорний ус (Шевч., II, 1953, 222); Почала мені на пальці Мила злотий кучер вить (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах