личко

Значення в інших словниках

1. личко — ли́чко іменник середнього роду лице; лико Орфографічний словник української мови
2. личко — див. лице Словник синонімів Вусика
3. личко — I -а, с. Пестл. до лице 1), 4). II -а, с. Зменш.-пестл. до лико. III -а; мн. лички, -чок; с., розм. Вузька поперечна нашивка на погонах. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. личко — 1. видок, видочок 2. це див. щока Словник чужослів Павло Штепа
5. личко — ЛИ́ЧКО¹, а, с. Пестл. до лице́ 1, 3. А щоб личко не марніло З чорними бровами, – До схід сонця в темнім лісі Умийся сльозами (Т. Шевченко); Така славна дівчина була!... Словник української мови у 20 томах
6. личко — ми́ти сльоза́ми лице́ (обли́ччя, бо́роду і т. ін.). Плакати. Як крається батькове серце.. Він схуд і щодня миє сльозами бороду (М. Коцюбинський); Вона (Маланка) б’ється головою об стіл, голосить і миє сльозами тоді вже чорні руки (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
7. личко — ЛИ́ЧКО¹, а, с. Пестл. до лице́ 1, 4. А щоб личко не марніло З чорними бровами, — До схід сонця в темнім лісі Умийся сльозами (Шевч. Словник української мови в 11 томах
8. личко — I. Ли́чко, -ка с. ум. отъ лице. --------------- II. Личко, -ка с. 1) ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички. КС. 1883. IV. 906. Словник української мови Грінченка