лікарка

Лі́карка, -рки, -рці; -карки, -рок

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лікарка — лі́карка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лікарка — -и, ж. Жінка-лікар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лікарка — ЛІ́КАРКА, и, ж. Жін. до лі́кар. Не я лікарка, сам Господь лікар (П. Чубинський); Стара мати кидається .. до лікарки, то знов поспішається до знахарки (Марко Вовчок); Тривога дужче обхоплює лікарку, й руки починають дрижати, коли вона береться за щипці (В. Словник української мови у 20 томах
  4. лікарка — лікарка : ◊ лі́карка жіночих неду́г мед. гінеколог (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. лікарка — ЛІ́КАРКА, и, ж. Жін. до лі́кар. Стара мати кидається.. до лікарки, то знов поспішається до знахарки (Вовчок, І, 1955, 355); Вона була педіатром, цебто лікаркою по дитячих хворобах (Ю. Янов., II, 1954, 64); *Образно. О чарівнице! лікарко чудова!... Словник української мови в 11 томах