літера

Значення в інших словниках

1. літера — лі́тера іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. літера — ЛІТЕРА – БУКВА Вживаються паралельно, але сполучаються з іншими словами по-різному. Тільки буква вживається в сполуках: від букви до букви, буква закону, дотримуватися букви інструкції, дух і буква заключного акту переговорів. Літературне слововживання
3. літера — Буква; (давнього письма) гієрогліф; (крива) кривулька, закарлючка. Словник синонімів Караванського
4. літера — -и, ж. 1》 Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. || іст. Металевий брусочок із випуклим зображенням цього знака, що вживався для друкарського лінотипного набору. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. літера — Буква, буквочка Словник чужослів Павло Штепа
6. літера — ЛІ́ТЕРА, и, ж. Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. – І хто сю грамоту видумав, хто сі літери вигадав? .. Літеру до літери приложи – слово виходе [виходить]... Словник української мови у 20 томах
7. літера — Графічний знак, відповідник звука; сукупність л., що позначають звуки певної мови, становить алфавіт (азбуку, абетку). Універсальний словник-енциклопедія
8. літера — впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати. Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу). Фразеологічний словник української мови
9. літера — БУ́КВА, ЛІ́ТЕРА, АЗИ́ мн., заст. П'ять цифр І кілька букв: то номер телефону і прізвище таке болючо рідне... (М. Рильський); Це був дуже простий шифр: у звичайному листі, написаному похилим письмом, деякі літери писалися прямо (Л. Словник синонімів української мови
10. літера — ЛІ́ТЕРА, и, ж. 1. Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. — І хто сю грамоту видумав, хто сі літери вигадав? .. Словник української мови в 11 томах
11. літера — Літера, -ри ж. Буква. Левиц. І. 243. Словник української мови Грінченка