літера

ЛІ́ТЕРА, и, ж.

Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква.

– І хто сю грамоту видумав, хто сі літери вигадав? .. Літеру до літери приложи – слово виходе [виходить]... (Панас Мирний);

Він од Зінька вже навчився всіх літер, умів з них і слова читати (Б. Грінченко);

Це був дуже простий шифр: у звичайному листі, написаному похилим письмом, деякі літери писалися прямо (Л. Смілянський);

Йому [Постишеву] не сподобалась в українському алфавіті літера Ґ, і він скасував її адміністративним порядком (Б. Антоненко-Давидович);

Закони літер – не разок намиста: Одну хитнеш – і поміняєш суть. І спробуй-но тоді межу збагнуть, Приміром, між “обчислить” і “обчистить” (Б. Олійник);

Ми йшли, ведучи за собою коней, серед позеленілих пам'ятників, напіврозбитих мармурових ридаючих дів і скорботних янголів, збитих гранітних плит зі стертим золотом літер (Д. Білий);

// Металевий брусочок з випуклим зображенням цього знака, використовуваний для друкарського набору.

Зимно-холодний метал наче вислизає з рук, не хоче кластися літера до літери (В. Еллан-Блакитний).

(1) Кучеря́ві лі́тери – літери, для елементів яких характерні особливі заокруглення, каліграфічне оздоблення і т. ін.

Раптом впала мені в очі невелика пожовкла і пошарпана книжечка, не то друкована, не то писана якимись чудними, ламаними та кучерявими літерами (Леся Українка).

△ Вели́ка (рідко заголо́вна) бу́ква (лі́тера) див. бу́ква.

◇ Впи́саний в істо́рію золоти́ми лі́терами (бу́квами) див. впи́саний;

Впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами (бу́квами) див. впи́сувати;

Впи́суватися в істо́рію золоти́ми лі́терами (бу́квами) див. впи́суватися;

(2) З вели́кої лі́тери:

а) такий, що прославився добрими справами й гідний високої поваги (про людину).

Ми знайомили наших читачів з кількома тільки Людьми (з великої літери), що ними пишається наша Батьківщина (Остап Вишня);

Не став би я розхвалювати майстра .. та оскільки ми скоро розстанемось, – хлопця забирають на іншу будову, – дозволю сьогодні без церемоній виповісти вам, Андроне Гурійовичу, те, що й усі наші хлопці думають про вас: ви Людина з великої літери! (О. Гончар);

Ви з вашою могутністю народжені бути не рабами, а володарями. Навіть Володарями – з великої літери (О. Авраменко, В. Авраменко);

б) що-небудь, усіма шановане, дороге кожному.

Якщо у великих центрах акценти уваги вже зрушено в бiк інших інформаційних носіїв, то в таких містах, як Львів, акція, подібна Форуму видавців, стає Явищем з великої літери (з газ.).