літера

впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати. Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу). впи́саний в істо́рію золоти́ми лі́терами. — Пам’ятай, батьку, що наші імена вже вписані в історію золотими літерами (О. Довженко). впи́суватися в істо́рію золоти́ми лі́терами, пас. Національні герої та народні месники України в наше духовне життя входили спочатку через фольклор, потім через художню літературу, і вже тільки після цього їхні імена вписувалися золотими літерами в історію (З газети).

з вели́кої лі́тери. Такий, що прославився добрими справами і гідний високої поваги (про людину). Є речі, яких не забудеш. Наприклад, почуття гордощів за наших .. людей. За Людей з великої літери (Л. Дмитерко); Учитель з великої літери (З усн. мови); // Щось, усіма шановане, дороге кожному. Український степ є Степом з великої літери з погляду неповторності його витворення. ..Згадаймо тут, з яким захватом описував Степ у повісті “Тарас Бульба” Микола Гоголь. Нічого в природі не могло бути кращого, зауважує письменник (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літера — лі́тера іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. літера — ЛІТЕРА – БУКВА Вживаються паралельно, але сполучаються з іншими словами по-різному. Тільки буква вживається в сполуках: від букви до букви, буква закону, дотримуватися букви інструкції, дух і буква заключного акту переговорів. Літературне слововживання
  3. літера — Буква; (давнього письма) гієрогліф; (крива) кривулька, закарлючка. Словник синонімів Караванського
  4. літера — -и, ж. 1》 Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. || іст. Металевий брусочок із випуклим зображенням цього знака, що вживався для друкарського лінотипного набору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. літера — Буква, буквочка Словник чужослів Павло Штепа
  6. літера — ЛІ́ТЕРА, и, ж. Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. – І хто сю грамоту видумав, хто сі літери вигадав? .. Літеру до літери приложи – слово виходе [виходить]... Словник української мови у 20 томах
  7. літера — Графічний знак, відповідник звука; сукупність л., що позначають звуки певної мови, становить алфавіт (азбуку, абетку). Універсальний словник-енциклопедія
  8. літера — БУ́КВА, ЛІ́ТЕРА, АЗИ́ мн., заст. П'ять цифр І кілька букв: то номер телефону і прізвище таке болючо рідне... (М. Рильський); Це був дуже простий шифр: у звичайному листі, написаному похилим письмом, деякі літери писалися прямо (Л. Словник синонімів української мови
  9. літера — Лі́тера, -ри; лі́тери, лі́тер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. літера — ЛІ́ТЕРА, и, ж. 1. Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. — І хто сю грамоту видумав, хто сі літери вигадав? .. Словник української мови в 11 томах
  11. літера — Літера, -ри ж. Буква. Левиц. І. 243. Словник української мови Грінченка