малолюдний

Малолю́дний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малолюдний — малолю́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. малолюдний — -а, -е. Такий, на якому перебуває, присутня мала кількість людей. || Такий, де живе небагато людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. малолюдний — МАЛОЛЮ́ДНИЙ, а, е. Такий, на якому перебуває, присутня мала кількість людей. Антін безцільно блукав по тихих, малолюдних вулицях міста (М. Коцюбинський); Похорон був малолюдним (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. малолюдний — БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. — такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙ рідше, ПУСТЕ́ЛЬНИЙ підсил., ПУСТИ́ННИЙ підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. малолюдний — МАЛОЛЮ́ДНИЙ, а, е. Такий, на якому перебуває, присутня мала кількість людей. Антін безцільно блукав по тихих, малолюдних вулицях міста (Коцюб., II, 1955, 284); Похорон був малолюдним (Дмит., Розлука, 1957, 19); // Такий, де живе небагато людей. Словник української мови в 11 томах
  6. малолюдний — Малолюдний, -а, -е Малолюдный. К. Гр. Кв. Словник української мови Грінченка