малолюдний
малолю́дний
-а, -е.
Такий, на якому перебуває, присутня мала кількість людей.
|| Такий, де живе небагато людей.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малолюдний — малолю́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- малолюдний — МАЛОЛЮ́ДНИЙ, а, е. Такий, на якому перебуває, присутня мала кількість людей. Антін безцільно блукав по тихих, малолюдних вулицях міста (М. Коцюбинський); Похорон був малолюдним (Л. Словник української мови у 20 томах
- малолюдний — БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. — такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙ рідше, ПУСТЕ́ЛЬНИЙ підсил., ПУСТИ́ННИЙ підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- малолюдний — Малолю́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- малолюдний — МАЛОЛЮ́ДНИЙ, а, е. Такий, на якому перебуває, присутня мала кількість людей. Антін безцільно блукав по тихих, малолюдних вулицях міста (Коцюб., II, 1955, 284); Похорон був малолюдним (Дмит., Розлука, 1957, 19); // Такий, де живе небагато людей. Словник української мови в 11 томах
- малолюдний — Малолюдний, -а, -е Малолюдный. К. Гр. Кв. Словник української мови Грінченка