1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

марнування

Марнува́ння, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марнування — марнува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. марнування — -я, с. Дія за знач. марнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марнування — МАРНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. марнува́ти. [Андрій:] А коли гроші материні, то вона має право не давати їх на марнування (Леся Українка); Та, яку ви кохаєте, або з'явиться, або не з'явиться. Пошуки її – марнування часу (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. марнування — МАРНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. марнува́ти. [Андрій:] А коли гроші материні, то вона має право не давати їх на марнування (Л. Укр., III, 1952, 721); Вода у степу — скарб, зайве витрачання її — це втрата матеріальних цінностей і марнування праці людей (Рад. Укр., 29.ІХ 1950, 2). Словник української мови в 11 томах
  5. марнування — Марнува́ння, -ня с. Напрасная трата, потеря. Словник української мови Грінченка