1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

метушливий

Метушли́вий, -ва, -ве

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метушливий — метушли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. метушливий — (в поведінці) неспокійний, неврівноважений, поквапливий, з. потовкучий; (- подію) безладний, хаотичний. Словник синонімів Караванського
  3. метушливий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  4. метушливий — -а, -е. 1》 Який багато метушиться; схильний до метушні. || Який свідчить про відсутність спокою, врівноваженості; безладний, поквапливий. 2》 Сповнений метушні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. метушливий — МЕТУШЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який багато метушиться; схильний до метушні. Метушливі хлоп'ята, мов горобчики, зграйками зривалися з місця і з одчайдушним вереском перелітали на протилежний бік вулиці (С. Словник української мови у 20 томах
  6. метушливий — МЕТУШЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який багато метушиться; схильний до метушні. Метушливі хлоп’ята, мов горобчики, зграйками зривалися з місця і з одчайдушним вереском перелітали на протилежний бік вулиці (Жур., Вечір.. Словник української мови в 11 томах