метушливий
(в поведінці) неспокійний, неврівноважений, поквапливий, з. потовкучий; (- подію) безладний, хаотичний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- метушливий — метушли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- метушливий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- метушливий — -а, -е. 1》 Який багато метушиться; схильний до метушні. || Який свідчить про відсутність спокою, врівноваженості; безладний, поквапливий. 2》 Сповнений метушні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- метушливий — МЕТУШЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який багато метушиться; схильний до метушні. Метушливі хлоп'ята, мов горобчики, зграйками зривалися з місця і з одчайдушним вереском перелітали на протилежний бік вулиці (С. Словник української мови у 20 томах
- метушливий — Метушли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- метушливий — МЕТУШЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який багато метушиться; схильний до метушні. Метушливі хлоп’ята, мов горобчики, зграйками зривалися з місця і з одчайдушним вереском перелітали на протилежний бік вулиці (Жур., Вечір.. Словник української мови в 11 томах