меццо

Ме́ццо (у злож. словах: за іт. вим. ме́ддзо (mezzo), за літ. трад. пишемо ме́ццо)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меццо — ме́ццо іменник середнього роду голос розм. Орфографічний словник української мови
  2. меццо — МЕ́ЦЦО, невідм., с., розм. Те саме, що ме́ццо-сопра́но. Словник української мови в 11 томах