меццо

ме́ццо

іменник середнього роду

голос

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меццо — Ме́ццо (у злож. словах: за іт. вим. ме́ддзо (mezzo), за літ. трад. пишемо ме́ццо) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. меццо — МЕ́ЦЦО, невідм., с., розм. Те саме, що ме́ццо-сопра́но. Словник української мови в 11 томах