меццо

МЕ́ЦЦО, невідм., с., розм. Те саме, що ме́ццо-сопра́но.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меццо — ме́ццо іменник середнього роду голос розм. Орфографічний словник української мови
  2. меццо — Ме́ццо (у злож. словах: за іт. вим. ме́ддзо (mezzo), за літ. трад. пишемо ме́ццо) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)