милити

Значення в інших словниках

1. милити — ми́лити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. милити — див. обманювати Словник синонімів Вусика
3. милити — милю, милиш, недок., перех. Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. || Мазати когось, щось чим-небудь змоченим мильною піною. || Розчиняти мило у воді. Милити воду. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. милити — МИ́ЛИТИ, ми́лю, ми́лиш, недок., кого, що. Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. Тепла вода, брусок простого мила, полотняний рушник. З задоволенням я милю й шкребу собі голову (П. Словник української мови у 20 томах
5. милити — Лю, -лиш, недок. Листуватися за допомогою електронної пошти. Миль, якшо шо. (Інтернет). Пропозиції мильте на [email protected] (Інтернет). Сам пробував аїр; прикинь, гребло хуйово, канєшно, але коли нема марихуани, блядь, то... миліть растамани, літератори на [email protected] (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
6. милити — зами́лювати (рідше ми́лити) / зами́лити о́чі кому і без додатка. Обдурювати кого-небудь, хитрувати, приховуючи хиби, недоліки, справжній стан речей. — Ти мені, старій, очі не замилюй,— підвищила раптом голос мадам, аж усі притихли (О. Гончар); — А то так. Фразеологічний словник української мови
7. милити — МИ́ЛИТИ, ми́лю, ми́лиш, недок., перех. Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. Тепла вода, брусок простого мила, полотняний рушник. З задоволенням я милю й шкребу собі голову (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах
8. милити — Милити, -лю́, -лиш гл. Мылить, намыливать. Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четверта милом милить, п'ята помилив. Чуб. V. 395. Словник української мови Грінченка