милити

зами́лювати (рідше ми́лити) / зами́лити о́чі кому і без додатка. Обдурювати кого-небудь, хитрувати, приховуючи хиби, недоліки, справжній стан речей. — Ти мені, старій, очі не замилюй,— підвищила раптом голос мадам, аж усі притихли (О. Гончар); — А то так. Бо такі, як наш Ласій, хіба правду скажуть? — Еге, гляди, щоб не сказав. Він тобі так очі замилить, такого наговорить (Ю. Збанацький). зами́лювання оче́й. Що впадало в око на цьому засіданні? По-перше. Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей (Остап Вишня). ми́лити о́чі. Ніколи не попадав у таке фальшиве положення, де би мусив крутити, вибріхуватись, як то кажуть, милити очі (І. Франко).

ми́лити ши́ю (чу́ба, хо́лку і т. ін.) кому, зневажл. Робити зауваження, дорікати кому-небудь за щось; лаяти, картати когось. — Та ти ж поет! — вигукує Корольок, а Павлик спокійно зауважує: — Це він тут поетом став, а в нас йому, пригадуєте, скільки разів шию милили за грубості в повітрі… (О. Гончар); Тужить, журиться Петро, нудиться і ниє: — Будуть милить шию… (З журналу); — Я знаю, що ти будеш милити мені холку,— додав Логвин.— Адже ж будеш? (Г. Епік).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. милити — ми́лити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. милити — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  3. милити — милю, милиш, недок., перех. Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. || Мазати когось, щось чим-небудь змоченим мильною піною. || Розчиняти мило у воді. Милити воду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. милити — МИ́ЛИТИ, ми́лю, ми́лиш, недок., кого, що. Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. Тепла вода, брусок простого мила, полотняний рушник. З задоволенням я милю й шкребу собі голову (П. Словник української мови у 20 томах
  5. милити — Лю, -лиш, недок. Листуватися за допомогою електронної пошти. Миль, якшо шо. (Інтернет). Пропозиції мильте на [email protected] (Інтернет). Сам пробував аїр; прикинь, гребло хуйово, канєшно, але коли нема марихуани, блядь, то... миліть растамани, літератори на [email protected] (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  6. милити — Ми́ли́ти, ми́лю, ми́лиш, ми́лить, -лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. милити — МИ́ЛИТИ, ми́лю, ми́лиш, недок., перех. Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. Тепла вода, брусок простого мила, полотняний рушник. З задоволенням я милю й шкребу собі голову (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах
  8. милити — Милити, -лю́, -лиш гл. Мылить, намыливать. Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четверта милом милить, п'ята помилив. Чуб. V. 395. Словник української мови Грінченка