мило

(аж) ми́ло па́дає ((клубка́ми) ко́титься, лети́ть і т. ін.) з кого. Хтось дуже стомився, заморився від важкої роботи, великого напруження і т. ін. — Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде (Д. Ткач); (Кирило:) Як почну хвайдою маніжити (відьму), аж мило з неї клубками котиться!.. (М. Кропивницький). аж ми́ло вста́ло на кому. Він одно поганяв свого Гнідка, на котрому аж мило устало (Панас Мирний).

без ми́ла голи́ти / поголи́ти кого. Завдавати кому-небудь неприємностей; бути причиною чиїхось важких, складних обставин. — Як так будеш ламати причепи, то ми тебе без мила поголимо, парубче (А. Хорунжий).

вганя́ти / ввігна́ти в піт (в ми́ло) кого. Примушувати кого-небудь багато і напружено працювати. Це була здебільшого сірома, що утікала від шляхти, а то й від заможних козаків, які ще гірше за панів вганяли в піт своїх наймитів (П. Панч); Полковник встиг добре ввігнати в піт і Полупенка, й Карпа (Ю. Яновський); І раптом згадав (Тарас Демидович) ті слова, що говорив Корній Кирилович, загортаючи гроші: “В мило там тебе вгонять (вженуть), Тарасе, відчуваю. Але не падай духом” (Ю. Збанацький).

ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), жарт. Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т. ін. Міф про те місто .. лопається, як мильна булька (З газети); Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася .. або лопалась, мов мильні бульбашки, бо споруди ці швець фундаментував на піску (В. Бабляк); А сьогодні ці уявлення лопнули, як мильна банька, ще раз зіткнувшись з дійсністю (Р. Іваничук). трі́снути, як бу́лька з ми́ла. А Пилип йому й каже: — .. і вся твоя кар’єра трісне, як булька з мила (В. Кучер); // Раптом зникнути, пропасти. ло́пнути, як бу́лька на воді́. Сіверянщині не тільки печеніги-хозари погрожують походом ратним. І стриманість лопнула, як булька на воді (Д. Міщенко).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); (Марфуша:) Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

як (мов, ні́би і т. ін.) Марти́н (дурни́й, ду́рень і т. ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т. ін., зневажл. Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Налигався, як Мартин мила (Укр.. присл..); Розсердивсь я, плюнув і пішов до торби з харчами — не міг більше терпіти. ..Наївся як дурень мила (В. Нестайко). як Марти́н ми́ло, зі сл. лига́є і под. Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва… Бач, лигає, як Мартин мило… (М. Старицький). мов той дурни́й Марти́н, що ми́ла об’ї́вся. (Марко:) Бігає, метушиться, мов той дурний Мартин, що мила об’ївся (З. Мороз).

як (мов, ні́би і т. ін.) Марти́н (дурни́й, ото́й і т. ін.) до ми́ла, зі сл. допа́стися, припа́сти і т. ін., зневажл. Без почуття міри; жадібно. До смачного борщу допався, як Мартин до мила (С. Чорнобривець); Припав пастух до приватної власності, як дурний до мила (В. Бабляк).

як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ла ковтну́в (з’їв). У поганому настрої. Почувши відповідь, пішов і пішов,— мов мила ковтнув (З усн. мови); — Чого це ти, Чіпко, як мила з’їв? — питає (Лушня).— Чого ти журишся? (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мило — ми́ло 1 іменник середнього роду ми́ло 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мило — I -а, с. 1》 Тверда, напіврідка або рідка речовина – натрійні або калійні солі вищих жирних кислот; розчиняється у воді та вживається для миття і прання. || Піна, що утворюється з розчиненням цієї суміші у воді. || тільки мн. Про сорти цієї речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мило — МИ́ЛО¹, а, с. 1. Тверда, напіврідка або рідка речовина – суміш жирів та лугу, що добре розчиняється у воді й уживається для миття і прання. “І що там мити?... Словник української мови у 20 томах
  4. мило — ми́ло: ◊ без ми́ла в ду́пу лі́зти вул. підлабузнюватися (м, ср, ст)|| = без вазеліни в сраку лізти ◊ ви́йти як Забло́цький на ми́лі про того, хто не отримав прибутків, утратив... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. мило — Без мила голить. Робить неприємність, боляче. Мило, не мило, але тягни кобило. Чи любиш, чи ні, а робити мусиш. Мило тому давати, що не хоче брати. Про скупаря, який дає тоді, як певний, що не возьмуть. Що кому мило, хочби й зогнило. У любих осіб недобачуємо хиб. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. мило — А, с., комп. Електронна пошта. Напиши мені на мило (Інтернет). Напиши мені на мило, є одна справа (Інтернет). Ти, бачу, не знаєш, що таке Аська.:) Давай пиши намило... (Інтернет). Випадок, якщо ти сюда приліз раніше, ніж своє мило розгріб! (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  7. мило — (-а) с. 1. жрм, зневажл. Мильна опера (сентиментальний фільм, у якому мало спільного з реальністю) Бразильське мило. Словник жарґонної лексики української мови
  8. мило — ЛЮ́БО присл. (ніжно, з любов'ю), МИ́ЛО, ЛЮБ'Я́ЗНО, ЛАСКА́ВО, ЛЮБЕ́НЬКО. Семен був ставний парубок, і не раз йому любо посміхалась Ярина (П. Панч); Тільки-но говорив любо та мило і враз кинувся, як із ланцюга. Словник синонімів української мови
  9. мило — МИЛО¹, а, сер. 1. Тверда, напіврідка або рідка речовина — суміш жирів та лугу, що добре розчиняється у воді й уживається для миття і прання. «І що там мити?... Словник української мови в 11 томах