мило

МИ́ЛО¹, а, с.

1. Тверда, напіврідка або рідка речовина – суміш жирів та лугу, що добре розчиняється у воді й уживається для миття і прання.

“І що там мити?” – подумала Христя, дивлячись, як і без того тендітні та білі руки натирав панич пахучим милом (Панас Мирний);

Не мама її [сорочку] прала, а дівчата з фронтових пралень, а їм уже руки милом геть пороз'їдало... (О. Гончар);

// Піна, що утворюється при розчиненні цієї суміші у воді.

Хомині очі каламутні, як вода з милом (М. Коцюбинський);

Він, ще й не втершися, ще мило на шиї та біля вух, схопив глечик і видудлив із нього, мабуть, із кварту (А. Головко);

// тільки мн. Про сорти цієї речовини.

Свіжий, вільний, жвавий, ґречний, Він [ведмедик] ненавидить всі мила, Умивання – нову розкіш (Леся Українка);

Всі мила – це не що інше, як лугові солі вищих жирних кислот (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Біла піна поту.

[Кирило:] Як сяду було на неї [відьму], та замордаю, та як почну хвайдою маніжити, аж мило з неї клубками котиться!.. (М. Кропивницький);

– Вгамуйся, Іване, .. Ти глянь: з тебе он уже мило падає (Д. Ткач).

Загна́ти у ми́ло див. заганя́ти¹;

(1) Зеле́не ми́ло – рідке мило зеленувато-бурого кольору, що вживається як дезінфікаційний засіб.

Милами слід користуватися лужними, які мають надлишок вільного лугу, роблять жири легко розчинними у воді і тому добре очищають і жирну шкіру (зелене мило, сірчане) (з наук.-попул. літ.);

Почав Василь Денисович ходити по ярмарках та скуповувати за безцінь коростявих, шолудивих і запущених коней. Щоранку водив їх купати до трьох ставків, вимивав зеленим милом, мазав креоліном і якимись мазями із трав (М. Стельмах);

(2) Полуни́чне ми́ло – сорт туалетного мила, запах якого схожий на запах полуниць.

Материна рука пахла її улюбленим полуничним милом (О. Донченко);

(3) Туале́тне ми́ло – очищене ароматне мило для миття рук і обличчя.

Вся кімнатчина пахтіла приємним туалетним милом і зубною пастою (Ірина Вільде);

(4) Яє́чне ми́ло – сорт туалетного мила.

△ (5) Соба́че (ди́ке) ми́ло, розм. – те саме, що мильня́нка.

Під полом лежали усякі трави і коріння: .. любисток, терлич, папороть, собаче мило (Г. Квітка-Основ'яненко);

Щедро пекло сонце, толока яскравіла диким маком, деревієм, собачим милом (М. Чабанівський).

◇ (6) [Аж] ми́ло па́дає ([клубка́ми] ко́титься, лети́ть і т. ін.) з кого – хтось дуже стомився, заморився від важкої роботи, великого напруження і т. ін.

– Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде (Д. Ткач);

[Кирило:] Як почну хвайдою маніжити [відьму], аж мило з неї клубками котиться!.. (М. Кропивницький);

Аж ми́ло вста́ло на кому.

Він одно поганяв свого Гнідка, на котрому аж мило устало (Панас Мирний);

Без ми́ла голи́ти / поголи́ти див. голи́ти;

Вганя́ти / ввігна́ти в піт (у ми́ло) див. вганя́ти¹;

(7) Ми́ло встає́ / вста́ло на кому – з'являється біла піна від утоми на комусь (про коня).

Він одно поганяв свого Гнідка, на котрому аж мило устало (Панас Мирний);

Міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло) див. міня́ти;

(8) Мов той дурни́й Марти́н, що ми́ла об'ї́вся (д) див. марти́н;

(9) Трі́снути, як бу́лька з ми́ла (д) див. ло́патися;

(10) Як Марти́н ми́ло (д) див. марти́н;

Як (мов, ні́би і т. ін.) Марти́н (дурни́й, ду́рень і т. ін.) [до] ми́ла див. марти́н²;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ла ковтну́в (з'їв) див. ковтну́ти.

МИ́ЛО².

Присл. до ми́лий 1.

Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало (Леся Українка);

І снилось так мило та любо, І я через сон говорив: Дівчино, моя ти дівчино (С. Руданський);

Хусточко моя, як ти мило мені пахнеш материним сивим волоссям, її теплом, знайомим і найріднішим з дитинства... (І. Цюпа);

– А його княгиня! Так мило, так просто обійшлася з нами, дарма що велика пані (І. Нечуй-Левицький);

Так мило шуткували пасажири, Такі були вродливі всі жінки, Що мимохіть спадали в усміх щирий Зразки суворості – провідники (М. Рильський);

// у знач. пред., часто з інфін.

На тобі, Данило, що мені не мило! (прислів'я);

Стихла буря: ясно, мило; Поле ожива (П. Грабовський);

Вийшла мати з немовлям в садок .. Як їй мило співи колискові Та вплітати в перші сни синкові (І. Вирган).