1. Словник сучасного українського сленгу

мило

А, с., комп. Електронна пошта. Напиши мені на мило (Інтернет). Напиши мені на мило, є одна справа (Інтернет). Ти, бачу, не знаєш, що таке Аська.:) Давай пиши намило... (Інтернет). Випадок, якщо ти сюда приліз раніше, ніж своє мило розгріб! (Інтернет). До речі, ти також міг би це все написати мені на мило (Інтернет).

◇

Кинути на мило, скинути на мило, пихнути на мило, писати милом — надіслати електронну пошту.

∗∗∗

А, с. Мелодрама. Крім мила, Наталія знялася... (Україна Молода). Сьогодні ми вам розкажемо про одну з героїнь цього «мила» (Україна Молода).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мило — ми́ло 1 іменник середнього роду ми́ло 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мило — I -а, с. 1》 Тверда, напіврідка або рідка речовина – натрійні або калійні солі вищих жирних кислот; розчиняється у воді та вживається для миття і прання. || Піна, що утворюється з розчиненням цієї суміші у воді. || тільки мн. Про сорти цієї речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мило — МИ́ЛО¹, а, с. 1. Тверда, напіврідка або рідка речовина – суміш жирів та лугу, що добре розчиняється у воді й уживається для миття і прання. “І що там мити?... Словник української мови у 20 томах
  4. мило — ми́ло: ◊ без ми́ла в ду́пу лі́зти вул. підлабузнюватися (м, ср, ст)|| = без вазеліни в сраку лізти ◊ ви́йти як Забло́цький на ми́лі про того, хто не отримав прибутків, утратив... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. мило — Без мила голить. Робить неприємність, боляче. Мило, не мило, але тягни кобило. Чи любиш, чи ні, а робити мусиш. Мило тому давати, що не хоче брати. Про скупаря, який дає тоді, як певний, що не возьмуть. Що кому мило, хочби й зогнило. У любих осіб недобачуємо хиб. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. мило — (-а) с. 1. жрм, зневажл. Мильна опера (сентиментальний фільм, у якому мало спільного з реальністю) Бразильське мило. Словник жарґонної лексики української мови
  7. мило — (аж) ми́ло па́дає ((клубка́ми) ко́титься, лети́ть і т. ін.) з кого. Хтось дуже стомився, заморився від важкої роботи, великого напруження і т. ін. — Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде (Д. Фразеологічний словник української мови
  8. мило — ЛЮ́БО присл. (ніжно, з любов'ю), МИ́ЛО, ЛЮБ'Я́ЗНО, ЛАСКА́ВО, ЛЮБЕ́НЬКО. Семен був ставний парубок, і не раз йому любо посміхалась Ярина (П. Панч); Тільки-но говорив любо та мило і враз кинувся, як із ланцюга. Словник синонімів української мови
  9. мило — МИЛО¹, а, сер. 1. Тверда, напіврідка або рідка речовина — суміш жирів та лугу, що добре розчиняється у воді й уживається для миття і прання. «І що там мити?... Словник української мови в 11 томах