милостивий

Ма́ти Бо́жа. Уживається для вираження позитивних або негативних емоцій: радості, здивування, захоплення, переляку і т. ін. Вона була здалека взята, і така-то вже хороша, чорноброва, а горда та пишна — Мати Божа! (Марко Вовчок); — Ой, Мати Божа! І розказувати боязно! (Марко Вовчок); Рано, на сході сонця вийдуть хазяйки з сіней умиватись, глянуть на розквітлі соняшники й маки, яких не торкнула ще перша бджола, і вигукнуть протяжно в зачудованні: — Мати Божа, що сталося в городі за ніч! (О. Довженко). Ма́ти Бо́жа ми́лостива. Братова на мене й накинулась. Як почала, як почала докоряти… Мати Божа милостива! Я тільки слізьми вмиваюсь... (Марко Вовчок).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. милостивий — ми́лости́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. милостивий — Доброчинний, добродійний, милосердий; (- долю) поблажливий, вибачливий; ФР. ласкавий <н. будьте милостиві!>. Словник синонімів Караванського
  3. милостивий — [милостиевией і миелостивией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. милостивий — -а, -е, без додатка і до кого. Який виявляє милість (у 1 знач.). || ірон. || Який свідчить про милість. Милостиве слово. Милостивий учинок. Боже (Господи) [мій] милостивий! — уживається як вигук, що виражає здивування, захоплення, страждання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. милостивий — МИ́ЛОСТИ́ВИЙ, а, е, до кого і без дод. Який виявляє милість (у 1 знач.). На словах ми .. усе робимо гаразд; “я сякий, – каже інший, – я такий, я милостивий, я старцям подаю, я бідних обділяю...” (Г. Квітка-Основ'яненко); – Паничики!... Словник української мови у 20 томах
  6. Милостивий — див. Бог Словник синонімів Вусика
  7. милостивий — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  8. милостивий — МИ́ЛОСТИ́ВИЙ, а, е, без додатка і до кого. Який виявляє милість (у 1 знач.). На словах ми.. усе робимо гаразд; "я сякий, — каже інший, — я такий, я милостивий, я старцям подаю, я бідних обділяю…" (Кв.-Осн. II, 1956, 121); — Паничики!... Словник української мови в 11 томах
  9. милостивий — Милостивий, -а, -е Милостивый. Господи милостивий. Ном. № 3544. Пані милостива! будьте ласкаві, скажить мені, що мій чоловік на чужині, як проживає. МВ. І. 49. Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані. Єв. Мт. V. 7. Словник української мови Грінченка