милити
МИ́ЛИТИ, ми́лю, ми́лиш, недок., перех. Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати.
Тепла вода, брусок простого мила, полотняний рушник. З задоволенням я милю й шкребу собі голову (Кол., На фронті.., 1959, 128);
// Мазати когось, щось чим-небудь змоченим мильною піною.
Бетя була під стріхою тієї самої клуні, де півгодини тому Крук милив саморобним квачем Кабанцеві щоки (Трубл., І, 1955, 59);
// Розчиняти мило у воді.
Милити воду.
◊ Ми́лити о́чі див. о́ко¹;
Ми́лити ши́ю (го́лову, хо́лку) кому — висловлювати догану кому-небудь; дуже лаяти когось.
Павлик спокійно зауважує: — Це він тут поетом став, а в нас йому, пригадуєте, скільки разів шию милили за грубощі в повітрі… (Гончар, Тронка, 1963, 73);
— Я знаю, що ти будеш милити мені холку, — додав Логвин. — Адже ж будеш? — запитував він, позираючи трохи винувато, чекаючи, що на це скаже секретар парткому (Епік, Тв., 1958, 57).
Значення в інших словниках
- милити — ми́лити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- милити — див. обманювати Словник синонімів Вусика
- милити — милю, милиш, недок., перех. Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. || Мазати когось, щось чим-небудь змоченим мильною піною. || Розчиняти мило у воді. Милити воду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- милити — МИ́ЛИТИ, ми́лю, ми́лиш, недок., кого, що. Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. Тепла вода, брусок простого мила, полотняний рушник. З задоволенням я милю й шкребу собі голову (П. Словник української мови у 20 томах
- милити — Лю, -лиш, недок. Листуватися за допомогою електронної пошти. Миль, якшо шо. (Інтернет). Пропозиції мильте на [email protected] (Інтернет). Сам пробував аїр; прикинь, гребло хуйово, канєшно, але коли нема марихуани, блядь, то... миліть растамани, літератори на [email protected] (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- милити — зами́лювати (рідше ми́лити) / зами́лити о́чі кому і без додатка. Обдурювати кого-небудь, хитрувати, приховуючи хиби, недоліки, справжній стан речей. — Ти мені, старій, очі не замилюй,— підвищила раптом голос мадам, аж усі притихли (О. Гончар); — А то так. Фразеологічний словник української мови
- милити — Ми́ли́ти, ми́лю, ми́лиш, ми́лить, -лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- милити — Милити, -лю́, -лиш гл. Мылить, намыливать. Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четверта милом милить, п'ята помилив. Чуб. V. 395. Словник української мови Грінченка