милування

Значення в інших словниках

1. милування — ми́лування іменник середнього роду милува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. милування — I милув`ання-я, с. 1》 нар.-поет., розм. Дія за знач. милуватися 1). 2》 Дія за знач. милуватися 2). II м`илування-я, с. Дія за знач. милувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. милування — МИЛУВА́ННЯ, я, с. 1. нар.-поет., розм. Дія за знач. милува́тися 1. [Настя:] Хоч і довго дожидала, замирала, дожидаючи, а діждалася-таки: і надивилася в його очі чарівні, і наслухалася любих речей, досхочу наслухалася і зазнала милування... (М. Словник української мови у 20 томах
4. милування — ЛА́СКА (вияв любові), НІ́ЖНІСТЬ, ПЕ́СТОЩІ, ПЕ́СТУВАННЯ, ГОЛУ́БЛЕННЯ, МИЛУВА́ННЯ нар.-поет., ПЕ́ЩЕННЯ рідше, МИ́ЛОЩІ рідко. Не закривала йому на ніч очей материна ласка, не будили ранком її пестощі (Панас Мирний); Марися немало здивувалася тої ніжності... Словник синонімів української мови
5. милування — МИ́ЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ми́лувати. [Овлур:] О княже, в карі й милуванню ти Однаково великий! (Фу., IX, 1952, 304). МИЛУВА́ННЯ, я, с. 1. нар.-поет., розм. Дія за знач. милува́тися... Словник української мови в 11 томах
6. милування — Ми́лування, -ня с. Помилованіе, прощеніе, пощада. Бог не без милування. Ном. № 4872. До милування нема силування. Ном. № 4979. --------------- Милува́ння, -ня с. Ласки. Словник української мови Грінченка