милування
МИЛУВА́ННЯ, я, с.
1. нар.-поет., розм. Дія за знач. милува́тися 1.
[Настя:] Хоч і довго дожидала, замирала, дожидаючи, а діждалася-таки: і надивилася в його очі чарівні, і наслухалася любих речей, досхочу наслухалася і зазнала милування... (М. Кропивницький);
Гіркувато пахтів любисток, – гіркий, як і все, що зводить на думку любощі, кохання, милування (О. Ільченко).
2. Дія за знач. милува́тися 2.
Весняною прохолодою і духом терпкої прибережної лози впивалися груди. Над головою дзвеніла пісня жайворонка. Та партизанам було не до милування весною (М. Шеремет);
Етнографічне милування, безпредметне оспівування краси природи не мають місця в творах Франка (з навч. літ.).
МИ́ЛУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. ми́лувати.
[Овлур:] О княже, в карі й милуванню ти Однаково великий! (І. Франко).
Значення в інших словниках
- милування — ми́лування іменник середнього роду милува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- милування — I милув`ання-я, с. 1》 нар.-поет., розм. Дія за знач. милуватися 1). 2》 Дія за знач. милуватися 2). II м`илування-я, с. Дія за знач. милувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- милування — ЛА́СКА (вияв любові), НІ́ЖНІСТЬ, ПЕ́СТОЩІ, ПЕ́СТУВАННЯ, ГОЛУ́БЛЕННЯ, МИЛУВА́ННЯ нар.-поет., ПЕ́ЩЕННЯ рідше, МИ́ЛОЩІ рідко. Не закривала йому на ніч очей материна ласка, не будили ранком її пестощі (Панас Мирний); Марися немало здивувалася тої ніжності... Словник синонімів української мови
- милування — Милува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- милування — МИ́ЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ми́лувати. [Овлур:] О княже, в карі й милуванню ти Однаково великий! (Фу., IX, 1952, 304). МИЛУВА́ННЯ, я, с. 1. нар.-поет., розм. Дія за знач. милува́тися... Словник української мови в 11 томах
- милування — Ми́лування, -ня с. Помилованіе, прощеніе, пощада. Бог не без милування. Ном. № 4872. До милування нема силування. Ном. № 4979. --------------- Милува́ння, -ня с. Ласки. Словник української мови Грінченка